Європейський контекст: від декларацій до цифрової прозорості.

Після 2019-2021 років розвиток регуляторної рамки Європейського Союзу у сфері екологічної, соціальної та корпоративної звітності (ESG) набув системного характеру. Впроваджені ЄС інструменти, CSRD, ESRS, Регламент Таксономії, SFDR, CSDDD формують єдину архітектуру вимог щодо розкриття нефінансових даних, ідентифікації «зелених» економічних діяльностей, відповідальної поведінки у ланцюгах постачання та прозорого позиціонування фінансових продуктів. Ця рамка створює нові вимоги для бізнесу і одночасно відкриває можливості для доступу до «зеленого» фінансування. Для України, яка обрала курс на євроінтеграцію, адаптація таких стандартів є одночасно юридичною й економічною необхідністю: гармонізація дає змогу підвищити інвестиційну привабливість, прискорити «зелений» перехід та забезпечити відповідність торгівельним і фінансовим умовам партнерів.

Що таке CSRD, ESRS і Таксономія та чому це важливо?

Директива 2014/95/ЄС (NFRD) стала першим комплексним кроком ЄС у напрямі регулювання нефінансових розкриттів: вона зобов’язала великі компанії публікувати інформацію про екологічні, соціальні й управлінські питання. Хоч NFRD мала обмежене охоплення і давала значну дискрецію державам-членам у деталізації звітності, вона стала підґрунтям для подальшої трансформації підходу — переходу від декларативних повідомлень до уніфікованих і машинозчитуваних стандартів звітування. CSRD фактично замінює NFRD, розширюючи сферу застосування та деталізуючи вимоги.

CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) є кардинальним оновленням підходу: 

• по-перше, вона значно розширює коло компаній, зобов’язаних звітувати (включаючи великі компанії та деякі материнські компанії з діяльністю у ЄС, а також компанії за межами ЄС, які ведуть значну діяльність у ЄС); 

• по-друге, вона формалізує обов’язковість звітності за єдиними стандартами ESRS; по-третє, CSRD вводить вимогу зовнішнього завірення (assurance) та подання звітів у цифровому стандарті (XBRL), що відкриває шлях до створення єдиного європейського доступного сховища ESG-інформації (ESAP). 

• і третє, CSRD закріплює концепцію «подвійної суттєвості»: підприємства мають звітувати як про свої впливи на сталість, так і про те, як фактори сталого розвитку впливають на їх фінансову спроможність.

Ключові наслідки CSRD для бізнесу та регуляторів:

• уніфікація структур розкриття даних (ESRS);

• підхід до матеріальності/суттєвості;

• обов’язковість зовнішньої перевірки (рівні «обмеженої» та «обґрунтованої» впевненості в даних);

• цифровий формат XBRL як обов’язкова умова подання.

ESRS (European Sustainability Reporting Standards) детально формалізують інформаційні блоки для розкриття: тематичні стандарти для пакету E (Environment), S (Social) та G (Governance), а також загальні стандарти (ESRS 1, ESRS 2). ESRS визначають мінімальні вимоги, показники (metrics), методи розрахунку (наприклад, для Scope 1-3 викидів) і специфіку звітних елементів (IROs - impact, risks & opportunities). 

У ESRS закладено підхід матеріальності: не всі показники є обов’язковими для всіх підприємств - компанія повинна виконати оцінку матеріальності і звітувати по суттєвих питаннях. Для періоду імплементації передбачено сектори-агностику, а також розвиток галузевих стандартів. Окрема важлива частина - XBRL таксономія для ESRS, яка забезпечує машинозчитуваність і уніфікує формат звітності.

EU Taxonomy це класифікаційна система для визначення того, що саме можна вважати «економічно сталим». Таксономія задає технічні критерії для значного внеску до цілей (наприклад, кліматична нейтральність) та критерії DNSH («do no significant harm») і мінімальні соціальні гарантії. Практично для підприємств це означає необхідність збирати й розкривати показники частки доходів, CapEx та OpEx, що відповідають критеріям Таксономії. Інструменти EU Taxonomy Compass/Calculator і карта NACE→Taxonomy суттєво полегшують ідентифікацію релевантних видів діяльності. Таксономія є важливим базисом для «зеленого» фінансування, державних «зелених» облігацій та механізмів публічного фінансування.

Sustainable Finance Disclosure Regulation (SFDR) встановлює правила розкриття інформації для учасників фінансового ринку — від фондів до інвестиційних консультантів. SFDR змушує фінансові інструменти класифікуватися за екологічними критеріями (Article 6/8/9) та розкривати впливи інвестиційної політики на сталість. Це створює попит на якісні ESG-дані від емітентів і впливає на вартість капіталу.

Corporate Sustainability Due Diligence Directive вводить обов’язки для великих компаній щодо проведення належної обачності: виявлення, запобігання, пом’якшення негативних впливів на права людини та довкілля у ланцюгах постачання. CSDDD встановлює механізми відповідальності, вимоги до внутрішньої політики та прозорості дій компаній.

Український прогрес: перші кроки та ініціативи

Україна поступово наближається до європейських практик ESG і серед позитивних зрушень можна відмітити наступне:

• розробка змін до Закону “Про бухгалтерський облік”, які інтегрують елементи звітності зі сталого розвитку;

• діяльність Офісу зеленого переходу (Dixi Group), що створює методології для оцінки викидів електроенергії (Grid Emission Factors);

• обговорення використання формату XBRL для подання ESG-звітності;

• пілотні ініціативи у сфері «зелених» проєктів, підтримані міжнародними донорами, зокрема в рамках Ukraine Facility.

Ці кроки формують фундамент для національної ESG-архітектури, але процес залишається фрагментованим і потребує стратегічного узгодження між державними інституціями.

Ключові виклики: відсутність закону та ринку верифікаторів

Попри прогрес досягнутий у цій сфері, досі, перед державою, регуляторами та бізнесом залишаються серйозні бар’єри:

• немає рамкового закону про звітність зі сталого розвитку, який би визначив коло суб’єктів, формат і відповідальність;

• відсутня система незалежної верифікації ESG-звітів; без неї довіра інвесторів до даних буде обмеженою;

• недостатня цифрова інфраструктура для XBRL-звітності та відкритих даних;

• низька готовність МСП через брак ресурсів і компетенцій;

• відсутність міжвідомчої координації між Мінфіном, Міндовкілля, Мінекономіки та Держстатом.

Рекомендації: дорожня карта гармонізації ESG в Україні

На основі проведеного аналізу ГО “Асоціація Відкритих Даних” розробила низку пропозицій для держави, бізнесу та експертної спільноти:

1. Законодавчі зміни

• Прийняти рамковий закон про звітність зі сталого розвитку, що визначить принципи подвійної суттєвості, вимогу XBRL-формату та механізми верифікації.

• Передбачити в законі відсилання до стандартів ESRS, щоб уникнути дублювання технічних норм.

• Впровадити державну систему акредитації верифікаторів за міжнародними стандартами (ISAE 3000).

2. Інституційні реформи

• Створити Національну раду з ESG-звітності для координації впровадження CSRD/ESRS.

• Запустити платформу цифрової звітності (XBRL/ESAP-UA) - український портал для машинозчитуваної подачі ESG-звітів.

• Розробити національний реєстр верифікаторів із відкритим доступом.

3. Підтримка бізнесу

• Запровадити грантові та консультаційні програми для підготовки МСП до ESG-звітності.

• Провести пілотні програми у ключових секторах таких як енергетика, інфраструктура, агросектор.

• Створити навчальні курси для фінансових директорів, аудиторів і аналітиків щодо впровадження ESRS.

Переваги для України

Адаптація ESG-стандартів надає Україні низку довгострокових вигод:

• залучення “зеленого” капіталу від міжнародних інвесторів;

• підвищення конкурентоспроможності українських компаній на європейському ринку;

• посилення стійкості бізнесу до кліматичних і соціальних ризиків;

• цифровізація економіки через впровадження XBRL-формату та інтеграцію з європейськими базами даних.

Висновки

Аналіз основних європейських стандартів ESG (CSRD/ESRS, EU Taxonomy, SFDR, CSDDD) вказує на системний та динамічний характер європейського регулювання: воно поєднує технічну жорсткість (метрики, XBRL) з інституційними інструментами (верифікація, таксономія) і підсилює роль ESG у рішеннях інвесторів. Україна має значні передумови для адаптації цих стандартів: існують експертні напрацювання (дослідження Офісу зеленого переходу Dixi), державні ініціативи щодо бухгалтерської реформи і міжнародна підтримка (Ukraine Facility). Разом з тим, для успішної імплементації необхідна державна рамкова реформа - прийняття закону про звітність зі сталого розвитку, створення інституцій верифікації, розвиток національної цифрової інфраструктури (XBRL-портал) та програми підтримки бізнесу, насамперед МСП.

Реалізація запропонованої дорожньої карти дозволить Україні не лише формально наблизитися до acquis ЄС, а й отримати практичні вигоди: збільшити обсяги інвестицій у «зелені» проєкти, підвищити якість управління ризиками і закріпити економічну стійкість у процесі післявоєнного відновлення. Важливо, щоб процес імплементації будувався поступово, з урахуванням національних особливостей, та супроводжувався широкою консультативною роботою з бізнесом і громадянським суспільством.

Матеріал підготовлено ГО “Асоціація Відкритих Даних” на основі дослідження «Адаптація регуляторної рамки ESG Європейського Союзу в Україні: комплексний аналіз та стратегічні рекомендації», 2025 рік.

Публікація статті відбувається в  рамках проєкту "ESG Data & Compliance. Аналіз, верифікація та впровадження ESG-даних у контексті євроінтеграції" впроваджується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»