Реєстр декларацій, звіти політичних партій про майно, реєстр корупціонерів, судовий реєстр, інформація про податковий борг, екологічні реєстри - це лише невелика частка даних, що стали недоступними громадянам України після 24 лютого 2022 року. Загалом із понад 40 тисяч наборів відкритих даних закрито було майже 10%. І якщо у перші місяці війни українці мали більш нагальні проблеми і з розумінням поставилися до такого кроку влади, обґрунтованого вимогами безпеки, то з часом стало ясно, що бездумне закриття даних більше шкодить, ніж допомагає.

Як показує опитування Київського Міжнародного Інституту Соціології, проведене у вересні 2025 року, понад 70% опитаних громадян відзначили, що на їхню думку, корупції в Україні побільшало.

При цьому громадянське суспільство та медіа неодноразово вказувало можновладцям на ризики, пов’язані з обмеженням доступу до публічної інформації у формі відкритих даних без належних консультацій з громадськістю. Водночас важливо, щоб у разі обмеження або закриття раніше відкритих наборів даних такі рішення ухвалювалися виключно у порядку та спосіб, передбачених чинним законодавством України, із дотриманням принципів прозорості, обґрунтованості та пропорційності. Зокрема і Асоціація Відкритих Даних неодноразово направляла запити та звернення до розпорядників даних, Кабінету Міністрів України, окремих народних депутатів. Також з відкритими заявами виступала коаліція RISE Ukraine, наводячи приклади негативних наслідків закриття реєстрів та наборів даних.

У деяких випадках тиск громадськості давав незначні результати, як, наприклад, часткове відкриття реєстру декларацій, відкриття ЄДР за попередньою верифікацієюта судового реєстру, але разом з тим влада продовжує вводити нові обмеження на доступ до суспільно важливої інформації. Останнім яскравим прикладом стало ухвалення законопроєкту №11533, яким припинено електронний доступ до відомостей про місцезнаходження нерухомого майна та кадастрових номерів земельних ділянок всіх юридичних осіб, а не лише обʼєктів, критично важливих для обороноздатності країни. Окрім цього протягом останніх трьох років були й інші спроби обмежити можливості для боротьби з корупцією: спроба обмежити незалежність антикорупційних органів, тиск на антикорупційних активістів, видалення даних з реєстру корупціонерів, запровадження покарань для журналістів за публікацію даних з відкритих джерел.

Закономірно, що такі дії влади призвели до поступового зниження рівня довіри до органів влади. Уже в 2024 році дослідження “Стан корупції в Україні 2024: сприйняття, досвід, ставлення”, проведене КМІС показало, що оцінка рівня корумпованості основних органів влади зросла приблизно на 30%. А рівень довіри значно знизився

Дивлячись на ці результати, можемо дійти висновку, що хаотичне обмеження доступу до відкритих даних без належного обґрунтування та консультацій зі стейкхолдерами не сприяє стійкості українського суспільства, а навпаки, демонструє суттєві розбіжності між суспільним запитом та діями влади. Бажання обмежити доступ до публічної інформації, прикриваючись викликами війни не лише знижує обороноздатність та ефективність відновлення, а й дискредитує Україну на міжнародній арені.

Тож Асоціація Відкритих Даних вкотре закликає владу йти назустріч громадянському суспільству та відновити роботу критично важливих для громадського нагляду реєстрів, зокрема інформацію про податковий борг, екологічні дані та дані про місцезнаходження майна юридичних осіб за обґрунтованим виключенням оборонних підприємств та обʼєктів критичної інфраструктури.