Проєкт ODEAC: як відкриті дані допомагатимуть захищати кошти ЄС в Україні
28 квітня 2026 року Громадська організація «Асоціація відкритих даних» провела вступний онлайн-захід проєкту ODEAC — Open Data Education Against Corruption & Fraud. Це початок 12-місячної ініціативи, яка має посилити спроможність українських правоохоронних та антикорупційних органів виявляти й запобігати шахрайству у сфері публічних фінансів, особливо щодо коштів міжнародної фінансової допомоги, які отримує Україна.
.png)
28 квітня 2026 року Громадська організація «Асоціація відкритих даних» провела вступний онлайн-захід проєкту ODEAC — Open Data Education Against Corruption & Fraud. Це початок 12-місячної ініціативи, яка має посилити спроможність українських правоохоронних та антикорупційних органів виявляти й запобігати шахрайству у сфері публічних фінансів, особливо щодо коштів міжнародної фінансової допомоги, які отримує Україна. Проєкт реалізується за підтримки Європейського Союзу у межах EU Anti-Fraud Programme і координується Європейським бюро з боротьби з шахрайством OLAF.
У зустрічі взяли участь 40 учасників — представники українських правоохоронних та антикорупційних інституцій, а також їхні колеги з різних країн Європейського Союзу.
Контекст проєкту
За останні роки обсяги міжнародної фінансової допомоги Україні стали безпрецедентними. Лише від Європейського Союзу Україна отримала близько 200 мільйонів євро підтримки. Великий обсяг фінансування, нагальність відбудови та умови воєнного стану створюють тиск на систему контролю і, одночасно роблять ризики корупції, шахрайства та неефективного використання коштів значно вищими.
За даними Transparency International, Україна посідає 104 місце з 182 у Corruption Perceptions Index за 2024 рік — на одну сходинку вище, ніж торік. Прогрес є, але до бажаних результатів ще довгий шлях. Водночас за рівнем зрілості відкритих даних (за оцінкою Open Data Maturity Report) Україна має 97% від еталонного показника, що ставить її серед лідерів. Цей контраст між високою якістю даних і високим рівнем сприйняття корупції і є ключовою точкою прикладання проєкту ODEAC. Якщо інструменти існують, питання не у наявності, а у спроможності їх системно й професійно використовувати.
На це наклалися й дві структурні прогалини, які команда побачила на старті проєкту: відсутність комплексної навчальної програми, яка б готувала розслідувачів до роботи з відкритими даними у щоденній практиці, і слабка міжінституційна співпраця як між українськими органами, що уповноважені розслідувати шахрайство, так і між ними та європейськими колегами. Перший захід проєкту - це перший крок у тому, щоб ці прогалини закрити.
Що передбачає проєкт?
Проєкт ODEAC побудовано як замкнений цикл із п'яти фаз: оцінка потреб правоохоронних і антикорупційних органів, розробка двох нових навчальних курсів (онлайн «Базового курсу 2» і поглибленого офлайн-курсу), проведення тренінгів для не менш ніж 800 учасників, серія міжвідомчих воркшопів і обмін практиками з європейськими партнерами, а також створення методичного посібника українською й англійською мовами.
Цільові аудиторії — представники Національної поліції, НАБУ, ДБР, БЕБ, СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингу, митних і податкових органів, уповноважені з питань запобігання корупції в органах влади.
Що обговорювали на вступному заході?
Захід відкрила Наталія Чорногуб, голова Громадської організації «Асоціація відкритих даних». Її виступ розпочався під звуки повітряної тривоги — деталь, яка вкотре нагадала, у яких умовах сьогодні працює українська антикорупційна та правоохоронна спільнота, і як прозорість фінансових потоків у воєнний час напряму повʼязана з національною безпекою. Наталя наголосила, що боротьба з шахрайством — це не про звітність перед донорами, а про створення середовища, де кожне євро та кожна гривня працюють на перемогу і відбудову.
Ключову частину дискусії формували виступи спікерів, які працюють у сфері протидії шахрайству на національному та європейському рівнях.
OLAF: європейська рамка захисту фінансових інтересів
Аналітик OLAF Андрій Ґабріель представив мандат і структуру Європейського офісу з боротьби з шахрайством, який розслідує правопорушення, що зачіпають фінансові інтереси ЄС. Робота OLAF охоплює два напрями: розслідування шахрайства з доходами бюджету ЄС (зокрема митні правопорушення) і шахрайства з видатками — структурні фонди, гранти, програми зовнішньої допомоги, у тому числі Ukraine Facility.
Експерт поділився статистикою роботи OLAF за 2024 рік: 246 закритих розслідувань, 230 нових; 188 фінансових рекомендацій, 60 адміністративних, 30 судових. Сукупна сума фінансових рекомендацій сягнула приблизно 871 мільйона євро. На прикладах конкретних розслідувань — від схем контрабанди із фальшивими деклараціями походження до випадків завищення цін у тендерах через мережі повʼязаних компаній — він продемонстрував, як OLAF поєднує forensic-аналіз даних, OSINT, мережевий аналіз, а також штучний інтелект для обробки великих обсягів інформації.
На рівні ЄС OLAF співпрацює з EPPO, Eurojust, Europol та Європейським судом аудиторів. В Україні ключовим партнером інституції є Національне Антикорупційне Бюро України. Андрій Ґабріель окремо звернув увагу на анонімну систему OLAF Fraud Notification — канал, через який повідомлення про можливі правопорушення можна подати усіма 24 офіційними мовами ЄС.
Український контекст: фінансова розвідка
Антон Іваницький, директор Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України, розкрив роль Держфінмоніторингу як підрозділу фінансової розвідки. Це інституція, що аналізує фінансові потоки, виявляє підозрілі патерни і готує аналітичні матеріали для правоохоронних та антикорупційних органів. За 25 років Україна отримала від європейських фондів близько 106 мільярдів євро — обсяг, який сам по собі вимагає системних механізмів контролю.
Представник Держфінмону навів конкретні кейси нецільового використання, привласнення, завищення цін та відмивання коштів, а також зазначив, що Держфінмоніторинг передав до правоохоронних органів 143 матеріали, повʼязані з легалізацією доходів і нецільовим використанням бюджетних коштів. Він окремо наголосив на цінності відкритих даних у щоденній роботі служби і одночасно на тих прогалинах, де дані ще не можна повною мірою застосувати.
Інструменти, які вже працюють
Максим Зінченко, експерт компанії YouControl, представив практичний шар цієї системи — конкретні аналітичні інструменти на основі відкритих даних, якими користуються журналісти-розслідувачі, правоохоронці й антикорупційні аналітики. Серед них пошук і верифікація інформації про юридичних осіб, виявлення кінцевих бенефіціарів, побудова звʼязків між субʼєктами, перевірка контрагентів на санкційні та PEP-ризики, моніторинг публічних закупівель.
За підсумками заходу учасникам запропоновано безкоштовний тестовий доступ до YouControl на 1 місяць, як практичний крок від теорії до повсякденного використання.
Користь від проєкту: для кого і яка?
Прямими бенефіціари ODEAC є близько 800 спеціалістів українських інституцій, які протидіють корупції та шахрайству. Вони отримають готову, акредитовану навчальну програму, методичний посібник і доступ до практичних кейсів.
Непрямих вигодонабувачів значно більше.
Європейські інституції — OLAF, EPPO, національні агенції держав-членів — отримують надійніший національний шар захисту коштів ЄС в Україні.
Громадянське суспільство — методологічний гайд і спільні стандарти роботи з даними. Громадяни України — кращу підзвітність публічних коштів.
Український бізнес — прозоріше середовище і нижчі компланс-ризики.
Що далі?
Запуск перших навчальних груп заплановані уже в травні 2026. Слідкувати за анонсами можна на сайті opendataassociation.org та у нашій сторінці у Facebook. Якщо ж ви бажаєте долучитися до котрогось із заходів, запрошуємо до контакту на електронну пошту організації - info@opendataassociation.org
Дякуємо усім спікерам та учасникам вступного заходу, а також Європейському Союзу і OLAF за довіру і підтримку. ODEAC — це лише початок розмови, яка має тривати наступні дванадцять місяців і поза їхніми межами.
Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Anti-Fraud Office (OLAF). Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them.
Project No 101257020 · EU Anti-Fraud Programme (EUAF) · Call EUAF-2025-TRAI-01